Головна святиня обителі — Чудотворна ікона Божої Матері «Утамуй мої печалі», написана ченцями на Афонській Горі по благословінню правлячого на той час єпископа Волинського і Житомирського Антонія Храповицького, майбутнього Митрополита Київського і Галицького. Ікона була доставлена в Городницю у 1903 році хресним ходом на чолі з єпископом Антонієм. На іконі зображена Божа Мати, яка правою рукою притримує стопи Предвічного Немовляти. В 1923 році після закриття храму ікона зникла і її місцезнаходження невідоме до 1944 року, коли ікона була чудесно віднайдена і повернута в храм. Відомо багато фактів благодатної допомоги Богородиці.
28 вересня 2018 року Священний синод УПЦ прийняв рішення: «Прославити Городницьку ікону Божої Матері «Утамуй мої печалі», встановити святкування на честь Городницької ікони Божої Матері «Утамуй мої печалі» 7 лютого. (н.с.)

Історія ікони

Зображення ікони «Утамуй моя печалі» представляє Божу Матір, яка приклала ліву руку до Свого розділу, трохи схиленої набік. Загальний її вигляд ніби свідчить про те, що Цариця Небесна прислухається до сліз та зворушених молитов усіх віруючих, які вдаються до Неї у своїх потребах, скорботах та печалі. Правою рукою Своєю Богоматір притримує стопи Двічного Немовля. Спаситель перед Собою тримає в руках, піднявши вгору, розгорнутий свиток, на якому накреслені такі слова Божественного умовляння: «Суд праведний судіть, милість і щедроти робіть кожний до щирого свого; вдовицю та сиру не насильствуйте, і злість братові своєму в серці не творіть».

Той сенс, який з’єднується з назвою ікони Божої Матері «Втамуй моя печалі», чудово пояснюється нам самої св. церквою в тих піснеспівах та молитвослів’ях, які складені на честь цієї святої ікони. У тропарі свята ми звертаємося до Пресвятої Діви Марії з наступними словами: «Втамуй хвороби, що багато зітхають душі моя, Втамувала всяку сльозу від лиця землі, Ти бо людиною хвороби віджени і грішним скорботи руйнувавши; Бо тобі всі знають надію і утвердження, Пресвята Мати Діво». «Вибране нам — читаємо в кондаку свята — і дивне дароване спасіння — образ Твій чесний, благословенна Владичице Діво Богородиці, яка позбулася злих явищ його, до нього ж дивно підписуємо Ти вдячна раби Твої, Богородиці. Але що маєш державу непереможну від всяких нас бід свободи, нехай кличемо Ти: Радуйся, радість наша! визволи нас від всякого зла і втамуй наші печалі». Останні слова кондака: «Радуйся, радість наша! ізбав нас від усякого зла і втамуй наші печалі» — служать водночас і приспівом акафіста.

Думка, чому ікону Божої Матері назвали «Втамуй моя печалі», стає ще більш ясною з особливої ​​молитви, складеної св. Церквою для віруючих, які звертаються за допомогою до Пресвятої Богородиці. Ось ця молитва: «Надія всім кінцям земним Ти єси, Пречиста Діво Пані Богородиці, втіха моя! не гребуй мене, поганого, в сміливому молінні недостойних уст моїх, і благаю: згаси ми полум’я гріховне і ороси покаянням, висохле серце моє від мороку гріховного очисти, розум від лукавих помислів, душевні і тілесні виразки зціли, полегши, бурю злих нападів, Пречиста, відлучи тягар гріхів моїх, Пропонуючи, і втамуй печалі моя, що руйнують серце. Ти ж зведення роду людському і в печалі швидка Втішителька. За толікія ж Твоя милості до останнього мого подиху славословити Тя імам, о Всеблагословенна! Амінь».

З наведених слів тропаря, кондака і молитви можна зробити висновок, що назва «Втамуй моя печалі» — є ні що інше, як молитва до Божої Матері про звільнення від численних хвороб і скорбот тілесних і особливо душевних, тобто гріховних пристрастей, що обурюють серце. У житті, повному негараздів, хто не відчував скорботи? Хто може сказати про себе, що він на своєму життєвому шляху не переживав важких хвилин нещастя і не шукав звідки собі підтримки чи втіхи? Немає такої людини… І істинний християнин, за всіх важких і сумних обставин свого тимчасового земного життя, мимоволі подумки звертається туди, звідки він чекає на допомогу: духовний погляд його спрямовується до неба, до Пресвятої Діви Марії, і вуста його шепочуть благання: « Втамуй моя печалі, що руйнують моє серце, бо Ти — швидка Утішителька!..» І, дійсно, не від людей, таких же немічних за своєю природою, як і сам страждаючий, цей останній отримує справжні ліки, що зціляють від душевних і навіть тілесних хвороб , але від Самого Господа за клопотанням перед Ним Пресвятої Богоматері.

Городницька ікона БМ “Утамуй мої печалі” в кіоті (фото 1999 року)

Немає потреби тут говорити про всі благодіяння Пресвятої Діви Марії, надані Нею роду людському. Вони незліченні. Вкажемо лише деякі з них, які так чи інакше з’єднані з образом Богоматері, що зветься «Втамуй моя печалі». Але насамперед кілька слів про саму ікону. Вона знаходиться в Москві, в церкві святителя Миколи Чудотворця, що на Пупишах, у Замоскворіччі. Принесена вона сюди козаками в 1640 р., за царювання Михайла Федоровича (1613–1645). У Миколаївській церкві на Пупишах зберігалися записи про багато чудес від цієї ікони. Але пожежа, що була у 1771-му році, знищила всі ці записи.

Згодом було написано ще кілька списків з ікони «Втамуй моя печалі».

“Благовіст” про Городницьку ікону Божої Матері  “Утамуй мої печалі”