Намісник монастиря

День народження — 10 листопада 1950 р.
Хіротонія — 16 листопада 2008 р.

Архієпископ Олександр (Нестерчук), архієпископ Городницький, вікарій Київської Митрополії, народився 10 листопада 1950 року. 1968 року був прийнятий послушником до Одеського Свято-Успенського монастиря.

У 1971 році вступив до Одеської духовної семінарії, яку закінчив у 1975 році за першим розрядом. 27 вересня 1973 року митрополитом Одеським та Херсонським Сергієм висвячений у сан диякона у Свято-Успенському кафедральному соборі міста Одеси.

1 вересня 1974 висвячений у сан священика тим самим архієреєм. З благословення митрополита Сергія було направлено до міста Комсомольська Донецької області для служіння у Свято-Михайлівському храмі. У 1975 році призначений настоятелем Свято-Вознесенського храму міста Докучаєвська Донецької області.

У 1976 році прийняв чернечий постриг.

9 січня 1979 року направлено до Свято-Георгіївського храму смт. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області. У 1981 році зведений у сан ігумена, а в 1986 році — у сан архімандрита. У 1989 році нагороджений правом носіння другого хреста з прикрасами.  У 2008 р. Блаженнішим Володимиром, митрополитом Київським та всієї України, нагороджений правом носіння хреста на митрі, служіння на орлеці та використання за богослужінням жезла з сулком.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 11 листопада 2008 року обрано єпископом Городницьким, вікарієм Київської Митрополії.

15 листопада того ж року відбувся чин наречення на єпископа Городницького, вікарія Київської Митрополії. Чин наречення очолив Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Київський та всієї України Володимир. Його Блаженству послужили: архієпископи Овруцький та Коростенський Віссаріон, Сарненський та Поліський Анатолій, Білоцерківський та Богуславський Митрофан; єпископи Ніжинський та Прилуцький Іриней, Кременчуцький та Лубенський Євлогій, Івано-Франківський та Коломийський Пантелеїмон, Новокаховський та Бериславський Іоасаф, Переяслав-Хмельницький Олександр, Мукачевський та Ужгородський Феодор.

А 16 листопада у Георгіївському соборному храмі Городницького чоловічого монастиря митрополит Київський та всієї України Володимир очолив хіротонію архімандрита Олександра (Нестерчука) на єпископа Городницького, вікарія Київської митрополії. Його Блаженству, крім архієреїв, що брали участь у нареченні, також послужили: архієпископи Рівненський та Острозький Варфоломій, Житомирський та Новоград-Волинський Гурій, Ізюмський Онуфрій; єпископи Володимир-Волинський та Ковельський Никодим, Шепетівський та Славутський Володимир, Олександрійський та Світловодський Антоній.

24 березня 2012 року Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Володимир під час Божественної літургії у Микільському храмі, що при резиденції Предстоятеля УПЦ у Києво-Печерській Лаврі, посвятив архієпископа.

Слово к верующим

Слово архимандрита Александра (Нестерчука) при наречении во епископа Городницкого, викария Киевской Митрополии.

 Блаженнейший Владыко, Первосвятитель и Отец наш!
Ваши Высокопреосвященства и Преосвященства,
архипастыри Церкви Христовой!

В глубоком душевном волнении, призываемый Вашим Блаженством и Священным Синодом нашей Святой Церкви к высокому архиерейскому служению, предстою пред Вами, как пред лицем Самого Великого Небесного Архиерея, чтобы произнести положенное по традиции слово и свое исповедание.

В этот трепетный момент моей жизни, сознавая величие епископского сана, свое убожество и немощь человеческую, должен воскликнуть: «Да мимоидет от мене Чаша сия». Но как монах со смирением возглашаю: «Обаче не яко аз хощу, но якоже Ты, Боже».

Сердце мое преисполнено благодарностью Господу за годы моего иноческого служения, которое было воспринято мной после окончания Одесской Духовной Семинарии. Взирая на свой 30-летний монашеский путь, вижу его далеко не совершенным и до конца не исполненным. Однако со дерзновением, подобно ветхозаветному пророку Елисею, ожидаю ныне «сугубую благодать» священства.

Прежде всего, благословите сыновне поблагодарить Вас, Ваше Блаженство, за ту теплоту и сердечность, которые в изобилии исходили от Вас на мое недостоинство. Благоговею и преклоняюсь перед Вами, Блаженнейший Владыко и Отец, за тот великий пример достойного, жертвенного служения Христу и Церкви, который я, недостойный, имел перед собой и получал в назидание и вразумление.

От всего сердца благодарю всечестных отцев, братию и сестер нашей святой обители за иноческие труды и святые молитвы обе мне грешном. Оставление меня и далее в этой обители, среди любимой и любящей братии моей монашеской с возможностью и посвятить себя пастырскому служению и иноческому деланию является для меня великим благодеянием, за которое почтительно благодарю Вас, возлюбленный наш настоятель и священноархимандрит.

И теперь, предстоя перед Вашим Блаженством и Освященным Собором архипастырей церковных, с глубоким смирением испрашиваю Ваших святых молитв и благословения, дабы благодать архиерейской хиротонии я мог неосужденно сохранять и возгревать и чтобы служение мое было непорочным, а в день Страшного Суда Божьего мой ответ да будет добрым, непостыдным и спасительным.

15 ноября 2008 года, Свято-Георгиевский Городницкий ставропигиальный мужской монастырь.