Собор, який відбувся 3 роки тому у монастирі Феофанія, докорінно змінив життя нашої Церкви. Після 27 травня 2022 року ми більше не є частиною Московського патріархату. Собор чітко заявив про прагнення нашої Церкви до повної канонічної незалежності. І на даний момент ми вже маємо усі атрибути такої незалежності. Наша Церква самостійно вирішує усі питання свого внутрішнього та зовнішнього життя: відкриває нові єпархії, обирає єпископів та предстоятеля без втручання з боку інших Помісних Церков, самостійно виготовляє святе Миро для власних потреб, відкриває парафії за кордоном.
Ми сподіваємось, що уся родина Автокефальних Помісних Церков морально підтримає нас, схвалить нашу канонічну незалежність та відзначить її належною відзнакою.
Священна історія свідчить, що Церковні Собори, які відстоюють та захищають чистоту віри та християнської моралі, керуються благодаттю Святого Духа, Який наставляє нас на всяку істину (Ін. 16, 13), і нас втішає те, що у ці складні часи, коли Україна проходить через один з найскладніших періодів у своїй історії, Господь не залишає нас, а продовжує вести нас до Свого Царства.
І сьогодні, коли ми святкуємо третю річницю Собору Української Православної Церкви, закликаю усіх до підсиленної молитви за нашу Батьківщину Україну, за її народ та за наших воїнів, які ціною власного життя боронять свою рідну землю. Також закликаю усіх до молитви за нашу Церкву, щоб Господь підтримав нас в час цих важких випробувань, допоміг нам зрозуміти, в чому є воля Божа, блага, угодна і досконала (Рим. 12, 2), та надав сили для втілення Його волі в нашому житті.
